Корисна інформація

Психологічна допомога під час війни: ресурси та контакти

Якщо ви чи ваші рідні відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі 一 зверніться за підтримкою та допомогою до спеціалістів/ок.

Добірка платформ, каналів та контактів: 

1. Добірка контактів українських психологів та платформ на сайті viyna.net: https://bit.ly/3LwkNGN

2. Психологічна допомога від Інституту когнітивного моделювання

Платформа «Розкажи мені» починає працювати цілодобово й буде надавати безкоштовну психологічну допомогу: https://tellme.com.ua. Якщо ви відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі – залиште заявку та очікуйте. Спеціаліст зв’яжеться з вами якомога швидше. Бот першої психологічної допомоги — посилання на бот в Telegram @friend_first_aid_bot.

3. Проєкт психологічної підтримки “Поруч” 

Проєкт «Поруч» – це групи психологічної підтримки для підлітків і батьків, чиє звичне життя зламала війна. Психологи готові допомагати офлайн і онлайн, щоб досвід громадян України не залишився непереборною травмою на все життя. Деталі тут: https://poruch.me

4. Ла Страда-Україна пропонує безкоштовні психологічні консультації для батьків, які хочуть зрозуміти стан своїх дітей й отримати підтримку:

• Facebook (https://www.facebook.com/childhotline.ukraine)
• Instagram (https://www.instagram.com/childhotline_ua)
• Telegram (https://t.me/CHL116111)

Національна гаряча лінія для дітей та молоді працює щодня з 9.00 до 21.00.

• 0 800 500 225
• 116 111
• Telegram: @CHL116111
• Instagram: @childhotline_ua

Анонімно. Безкоштовно. Конфіденційно.

5. У Києві працює телефон довіри: 0800501212. Цілодобово, безкоштовно з мобільного.

6. Кризове консультування “Варто жити”

5522 – для абонентів lifecell та Vodafone Ukraine. Усі дзвінки безкоштовні
+380931707219 – для абонентів Kyivstar. Вартість дзвінків згідно тарифів мобільного оператора.
Графік роботи лінії: 11-19 з понеділка по п’ятницю. Вихідні дні: субота, неділя, державні свята

7. Контакти психологів та психотерапевтів, хто готовий безкоштовно надавати консультації: https://bit.ly/3LsfZSw

8. Світлана Ройз та Міністерство освіти й науки запустили відео-проєкт «Психологічна турбота» для дітей: https://bit.ly/35lrdc6.

Експерти розповідають, як доглядати за дитиною в бомбосховищі, як розмовляти під час евакуації, як підібрати слова, якщо хтось із батьків пішов на війну. 

9. Психологічна підтримка українців під час війни від психотерапевтів-практиків: https://t.me/PsihologDopomogaWarInUa2022. Група створена для безкоштовної психологічної допомоги українцям, які відчули на собі жахіття війни в Україні у 2022 році. Допомога здійснюється зусиллями практикуючих психотерапевтів.

10. Психологічна оборона України: фахова безкоштовна підтримка, корисні статті у період війни https://ukr-ednist.com.ua

11. Ветеран Хаб запустив лінію підтримки для близьких ветеранів і військових.

Вона доступна з усієї України за телефоном 067 348 28 68 щодня з 8:00 до 22:00 години. Підтримка психологів та консультації юристів відбуватиметься телефоном для клієнтів з будь-якого куточку країни. Усі консультації безоплатні та конфіденційні. Також можна отримати консультації юристів щодо документів й оформлення у новому місці, для виїзду за кордон, отримання соціальних виплат, а також освіти для дітей.

12. Ініціатива «Люди в біді» пропонує психологічну підтримку всім, хто постраждав від війни.

Гаряча лінія працює цілодобово, конфіденційно, анонімно та безкоштовно: 0800210160 

Домашнє насильство до кого звертатися.

Відповідно до листа ДОН КОДА від 18.01.2022 №12-01-18/231, листа Міністерства соціальної політики від 24.12.2021  21704/0/2-21/47 служба у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації з метою підвищення рівня поінформованості населення про прояви домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, розуміння суспільством природи цього явища, пропонує відеоролик

поради   батькам

 

П’ЯТЬ ІНСТРУМЕНТІВ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ

 

 

1. Питайте та спостерігайте

Часом ми звикаємо постійно казати дітям про те, що їм треба робити, і до дрібниць пояснюємо будь-які цікаві для них теми. Однак найефективніша стратегія розвитку мислення передбачає постановку відкритих запитань («Як ти думаєш, чому він вчинив саме так?») і спостереження («Дивовижно, подивися, як розквітає це дерево»). Коли розмова відкрита, дитині доводиться більше думати.

2. Питайте: «Звідки ти це знаєш?»

Це просте запитання допомагає дітям усвідомити їх власну здатність міркувати. Як тільки ваша дитина пояснить, звідки й чому вона знає що-небудь, прийміть її інформацію та продовжуйте ставити запитання, що розкриватимуть її припущення. Навіть якщо ваша дитина щось розуміє неправильно, ваші запитання допоможуть їй дійти істини.

3. Обговорюйте переконливі й непереконливі аргументи

У міру дорослішання дітей оточуючі люди постійно будуть наводити їм аргументи і в чомусь переконувати — по телебаченню, у журналах, на дитячому майданчику й навіть удома. Допоможіть своїй дитині сформулювати, чому той чи інший аргумент поганий або хороший.

4. Повторюйте: інформація не є істиною

Інформація — це просто інформація, лише люди можуть перетворити її на знання. Як тільки ваша дитина почне будь-яке детальне вивчення й дослідження, допоможіть їй визначитись і вибрати потрібні джерела. Попросіть сформувати її власну точку зору, засновану на доказах, а не тільки на емоціях.

5. Проявляйте повагу до опонентів

Якщо ви не згодні з позицією або думкою іншої людини, поясніть, чому ви не згодні, але намагайтесь не ображати опонента. Демонструйте повагу до людей, чиї ідеї відрізняються від ваших, тоді це допоможе дитині зрозуміти, що можна мислити критично і при цьому успішно соціально взаємодіяти з іншими людьми

Не ігнорувати і не забороняти: як захистити дітей від кібербулінгу

Цифрові технології створюють можливості для спілкування, самоосвіти, свободи вираження поглядів тощо. Та окрім можливостей, це супроводжується ризиками дотримання прав людини. Вразливі до таких ризиків – насамперед діти.

Перебуваючи у віртуальному світі, вони можуть не знати про правила безпеки в інтернеті, а також про загрози та реальність їх наслідків. А тому – можуть опинитися в ситуації кібербулінгу (знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою гаджетів, зокрема телефонів, із використанням інтернету).

За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10-17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.

У нашому законодавстві є визначення поняття “булінг” та передбачено адміністративну відповідальність за це. Але діти залишаються вразливими в ситуації кібербулінгу.

Тобто, єдиного рішення, як протидіяти кібербулінгу, поки немає. Хоча створення безпечного інформаційного простору для дітей є в пріоритетах Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року.

Кібербулінг може набирати різних форм: флеймінг (обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками), тролінг, ізоляція, секстинг, кіберпереслідування тощо. Більше інформації про види цькування в онлайні та як із цим впоратися, зібрано в інформаційному буклеті Кампанії проти кібербулінгу, яким можна користуватися онлайн на цьому сайті.

Як батькам психологічно допомогти дитині, яка опинилась у ситуації кібербулінгу? Ось 5 порад від докторки психологічних наук, професорки, президентки Асоціації медіапсихологів та медіапедагогів України Любові Найдьонової:

1. Зберігайте спокій і впевненість, що проблему можна вирішити спільними зусиллями.
2. Не намагайтеся знецінити хвилювання дитини (“що це за проблема?”, “не переймайся, минеться” тощо). Підтримайте дитину емоційно і запевніть, що разом ви все подолаєте.
3. Не забороняйте гаджети, соцмережі тощо. Часто це найперше, що спадає на думку батькам (“нема інтернету – нема проблеми”). Але можна домовитися з дитиною про те, щоб тимчасово не заходити в соцмережі, щоб додатково не засмучуватися.
4. Батьки можуть допомогти й підказати, як можна переключитися, відволіктися, розслабитися, заспокоїтися, мобілізуватися. Це можуть бути і фізичні навантаження, які здатні “спалювати” емоції.
5. Якщо емоції дуже сильні, і звичайних побутових способів боротьби з ними не вистачає, консультуйтеся із психологами. Психологічна підтримка важлива у випадку будь-якого з видів кібербулінгу, але є й такі види кібербулінгу, де лише саморегуляцією не обійтися.

Інтернет має розважати і розвивати, а не загрожувати. На цьому наголошує Всеукраїнська Кампанія проти кібербулінгу Docudays UA. Щоб привернути увагу до проблеми кібербулінгу батьків та дітей, телеведуча Марічка Падалко, фронтвумен The HARDKISS Юлія Саніна та освітянин Ігор Хворостяний підтримали кампанію.

Вони закликали батьків не бути байдужими, якщо у їхніх дітей виникають проблеми в онлайні, та звертатися за фаховою допомогою в ситуації кібербулінгу.

“Якщо дорослі здатні давати раду цькуванню в онлайні, то діти значно вразливіші в мережі. Вони сприймають віртуальний світ реально і залишаються беззахисними та безпорадними перед його беззаконням”, – каже Марічка Падалко.

Фото надано Всеукраїнською Кампанією проти кібербулінгу Docudays UA

Юлія Саніна радить батькам пояснити дитині, що не слід сприймати близько до серця коментарі в інтернеті: “Мало хто наважиться повторити цю маячню в обличчя. Якщо ж агресія стає серйознішою, дитина повинна мати прихисток, де її зрозуміють та допоможуть”.

Фото надано Всеукраїнською Кампанією проти кібербулінгу Docudays UA

Ігор Хворостяний у своїй педагогічній практиці зіштовхувався і з булінгом, і з кібербулінгом: “Були випадки дитячих сліз через цькування, страх, сором, загрози психологічному здоров’ю дітей (і, буквально, життю) через матеріали в інтернеті, що, цитую: “Знищать мене, бо я цього не переживу”.

Фото надано Всеукраїнською Кампанією проти кібербулінгу Docudays UA

Нагадаємо, Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) також у межах Кампанії проти кібербулінгу пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей.

Якщо ви страждаєте від постійних образ в інтернеті; ваш акаунт зламали та поширили особисті дані; чи ви наразилися на інші небезпеки в мережі – звертайтеся по правову допомогу.

Телефони гарячої лінії приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 

 Дистанційне навчання на карантині

(батькам до перегляду)

https://youtu.be/mjh2ErwcbdA

Позитивний мульт про прийняття себе та інших

(до перегляду всім бажаючим)

Мотиваційний мульт, як не втрачати оптимізм 

(до перегляду всім обов'язково)