Кожен третій український підліток може бути жертвою онлайн-булінгу - свідчить статистика Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ. У тому, що потерпали від цькування в інтернеті, зізналися 29 відсотків респондентів. 16 відсотків, а це майже кожен п’ятий підліток, зізналися, що через переслідування в мережі були змушені пропускати шкільні заняття. Якщо ви або ваша дитина стали жертвою кібербулінгу, дуже важливо передусім заблокувати інтернет-кривдника. А також подзвонити на Національну дитячу гарячу лінію за номером 116-111. Там працюють психологи, юристи, соціальні працівники й педагоги. А от як попередити інтернет-цькування, а також як підтримати дитину, якщо вона вже стала жертвою кібербулінгу – дізнаємося у психолога Дар'ї Селіванової
Розділ1
Булінг у школі – проблема, про яку не варто мовчати
Булінг –
це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по
відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і
психологічним впливом.
За дослідженнями ЮНІСЕФ:
- 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років
стикалися з проблемою цькування;
- 24% дітей стали жертвами булінгу;
- 48% дітей нікому не розповідали про випадки
булінгу;
- 44% школярів були спостерігачами булінгу, але
ігнорували його, бо їм було страшно за себе.
Кривдники можуть знайти безліч причин
щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки,
поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо. Частіше за все
люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи
трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу. Деякі діти
булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над
іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти
дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа
нерідко доходить і до фізичного насильства.
Є 5 видів булінгу:
1.
Фізичний – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси,
нанесення тілесних пошкоджень;
2.
Психологічний – принизливі погляди, жести, міміка, поширення
образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж;
3.
Економічний – крадіжки, пошкодження чи особистих речей,
вимагання грошей;
4.
Сексуальний – принизливі погляди, прізвиська та образи
сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток,
сексуальні погрози;
5.
Кібербулінг – приниження за допомогою інтернету.
Що робити, якщо ти став свідком булінгу?
Якщо цькують твого друга чи подругу, то
одразу звернись до дорослих: вчителя, родичів, батьків тощо. Якщо твій друг чи
подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково
говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. У жодному разі не слід
приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми інших.
А от що робити, якщо ти став жертвою
булінгу?
Перше і найголовніше правило – не
тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе
ображають у школі, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної
ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції,
куди ти ходиш після школи, або вчитель з додаткових занять. Також не слід
звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву
булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі
словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм
про це. Також повідом про ситуацію батьків. Якщо у школі є психолог, то можна
сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах
та зрозуміти, як діяти далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар